В минулому часі не кажіть про нього.
Він з нами нині в майбуття іде!
Його слова – то нам пересторога
У наших діях і на кожен день.
 Тема Тараса Шевченка – як людини незвичайної долі та таланту, велетня духу, митця могутньої творчої сили висвітлено при проведенні екскурс-подорожі «На вічнім шляху до Шевченка» з учнями 7-А класу ЗШ №6. Діти здійснили екскурс-подорож по життєвому та творчому шляху Т. Г. Шевченка. Подорожуючи діти побували на зупинці «Шевченко і діти», де дізналися, як Шевченко любив своїх братиків і сестричок. Хоч він не мав своїх дітей, але людські діти завжди були джерелом його любові і радості. Діти його теж любили безмежно. Він завжди любив з ними спілкуватися, вони слухали його цікаві розповіді. Була також і зупинка «Шевченко і природа», де діти дізналися, як поет любив природу та скільки його творів написано про природу, де він описує вербу, калину, гаї, діброви, річки, пташиний спів.
 
Зацікавила учасників заходу і зупинка «Шевченко і музика», адже Шевченко дуже любив музику. З композиторів йому подобались Даргомижський і Глінка. Шевченко мав гарний голос, любив співати українські народні пісні. Багато віршів поета ще за його життя набули такої популярності, що вважалися народними піснями.
І останньою стала зупинка «Тарасові шляхи Кіровоградщини», з якої діти дізналися, що коли маленькому Тарасу було тринадцять років, він з батьком чумакував нашими степами біля Новомиргорода. Побував Тарас і у нашому місті Єлисаветграді, про це він пише в творі «Наймичка».
По закінченню екскурс-подорожі діти мали змогу взяти книги з книжкової виставки «Велич Тарасового слова».
| 
